Через 40 років після катастрофи на Чорнобильській АЕС територія заповідника площею 2260 квадратних кілометрів перетворилася на унікальну «лабораторію» під відкритим небом. Тут дика природа поступово відновлює баланс і відновлює середовище, демонструючи вражаючі результати відновлення.

Про це повідомив завідувач наукового відділу заповідника Денис Вишневський у розмові з журналістами.

На його думку, в зоні відчуження зараз перебуває понад 300 видів хребетних, серед яких такі види, як лосі, олені, вовки, рисі та навіть ведмеді. Однією з визначальних особливостей є вільна популяція коней Пржевальського, чисельність якої коливається від 130 до 140 особин.

Відповідаючи на поширені міфи про «мутантів», Вишневський пояснює, що радіаційний фон не сприяє виникненню візуальних аномалій у тварин. Природний відбір не дозволяє виживати особинам з істотними генетичними дефектами. Результати спільних досліджень з українськими науковими установами та Фукусімським університетом не виявили значних відхилень у структурі організмів.

Додатково, науковець зазначив, що екосистема зазнала найбільших втрат через масштабні пожежі у 2020 році та будівництво фортифікацій, що розірвало ареали деяких видів.

Сучасний заповідник виконує три основні функції:

• охоронну — забезпечення захисту території та видів;
• науково-дослідну — моніторинг радіоекологічної ситуації та міграції радіонуклідів;
• екопросвітницьку — поширення знань про вплив катастрофи та сучасні екологічні виклики.

Вишневський підкреслює, що зона відчуження перетворилася на міжнародний науковий центр, досвід якого у вирішенні наслідків радіаційних катастроф викликає інтерес на світовій арені.